Серед усіх трагедій, які пережило людство, Чорнобильська катастрофа не має аналогів за масштабами забруднення екологічної сфери, негативного впливу на здоров’я та психіку людей, їх соціальні, економічні і побутові умови життя.

     25 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС внаслідок збігу цілого ряду обставин, починаючи з 1 години 24 хвилини 26 квітня, відбулася серія вибухів, які призвели до руйнування 4-го реактора і викиду великої кількості радіоактивних речовин.

     Приховування масштабів трагедії керівництвом колишнього СРСР призвело до виникнення і розповсюдження найнеймовірніших чуток щодо можливих наслідків катастрофи. Це, в свою чергу, обумовило виникнення дуже великого соціально-психологічного напруження серед населення і недовіри до офіційної інформації.

     Аварія призвела до забруднення більше 145 тисяч кв. км території України, Республіки Білорусь та Російської Федерації, внаслідок Чорнобильської катастрофи постраждало біля 5 мільйонів людей, забруднено радіоактивними нуклідами близько 5 тисяч населених пунктів Республіки Білорусь, України та Російської Федерації.

     Тягар витрат, пов’язаних з ліквідацією Чорнобильської катастрофи, ще впродовж багатьох років матиме відчутний негативний вплив на економіку країни.Розміри соціально-економічних збитків, яких зазнала Україна, неспівмірні з реальними економічними можливостями країни для їх усунення у найближчі десятки років, у зв’язку з чим необхідна подальша допомога міжнародного співтовариства.

     20 грудня 1995 року в Оттаві було підписано Меморандум про взаєморозуміння щодо закриття ЧАЕС між Україною і державами «Великої сімки» (згодом - «Велика вісімка») та Європейською Комісією. 15 грудня 2000 року Україна, виявляючи добру волю та йдучи назустріч вимогам світового співтовариства, а також виконуючи умови Оттавського Меморандуму від 20 грудня 1995 р., остаточно зупинила ЧАЕС до завершення проектного ресурсу її експлуатації.

     Ліквідація наслідків Чорнобильської катастрофи, виведення ЧАЕС з експлуатації та перетворення об’єкту «Укриття» на екологічно безпечну систему пов’язані з величезними фінансовими витратами. Щороку Україна витрачає на зазначені цілі десятки мільйонів доларів США з державного бюджету, однак, самостійно вона неспроможна забезпечити у повному обсязі фінансування обумовлене цими витратами. Тому, в Європейському банку реконструкції та розвитку було відкрито рахунки для збору внесків країн-донорів з метою реалізації конкретних проектів на ЧАЕС.

     Для наповнення фонду «Укриття» розроблено механізм проведення спеціальних конференцій донорів, перша з яких відбулася 20 листопада 1997 р. у Нью-Йорку. Було проголошено надання внесків на суму 343 млн. дол. США.

     У травні 2005 р. країни-донори надали нові внески на суму близько 185 млн. дол. США. Однак, зібраних коштів недостатньо і поточна ситуація робить нагальним питання щодо необхідності залучення додаткової фінансової допомоги. На сьогоднішній день Україні потрібно ще близько 740 млн. євро для завершення Чорнобильських проектів (основні з яких – спорудження нового «Саркофагу» - об’єкту «Укриття» та нового сховища відпрацьованого ядерного палива – СВЯП-2).

     5 липня 2000 р. у Берліні відбулась друга конференція донорів під співголовуванням Прем’єр-міністра України та Віце-канцлера ФРН. У ході конференції було зроблено внесків на суму приблизно 325 млн.дол.США.

     19 квітня 2011 року у м. Київ за ініціативи Президента України В.Януковича відбудеться Зустріч високого рівня „Київський саміт з питань безпечного та інноваційного використання ядерної енергії”. Мета цього представницького міжнародного форуму, до участі у якому запрошено лідерів понад 60 держав та впливових міжнародних організацій, полягає у приверненні уваги до необхідності забезпечення відповідального та безпечного розвитку мирної ядерної енергетики.

     Актуальність проведення Саміту є безперечною, оскільки останні трагічні події на атомній електростанції в Японії вчергове привернули увагу міжнародного співтовариства, урядів держав та громадськості до надзвичайної загрози, яку може становити для народів та людства в цілому ядерна енергія. Глибоке розуміння важливості подальшого безпечного та інноваційного розвитку мирної ядерної енергетики лежить в основі відповідальної та активної політики України у галузі ядерного роззброєння та нерозповсюдження. Підтвердженням цього є історичне рішення України позбутися високозбагачених ядерних матеріалів.

     У ході зазначеного заходу Україна має на меті акцентувати увагу на інших важливих для переважної більшості держав світу питань, – передусім, - до проблематики забезпечення права держав на розвиток міжнародного співробітництва у галузі мирного використання ядерної енергії з наголосом на необхідності забезпечення рівноправного доступу держав до ядерних матеріалів і технологій у повній відповідності із вимогами режимів у галузі нерозповсюдження ядерної зброї.

     За результатами Саміту передбачається схвалення главами делегацій заключного документа - Декларації глав держав, урядів та їх представників за підсумками зустрічі високого рівня „Київський Саміт з питань безпечного та інноваційного використання ядерної енергії”. Зазначений документ  окреслюватиме сучасні підходи міжнародного співтовариства до безпечного та інноваційного використання ядерної енергії та підтверджуватиме нагальну необхідність поглиблювати механізми практичного співробітництва з метою запобігання техногенним аваріям на мирних ядерних установках, передусім з огляду на наслідки Чорнобильської катастрофи та у світлі аварії на АЕС у Японії.

     Важливу роль у підтримці зусиль Уряду України, спрямованих на пом’якшення та мінімізацію довготермінових наслідків Чорнобильської катастрофи, повернення до повноцінного життя на постраждалих територіях, відіграє Організація Об’єднаних Націй. 15 грудня 2010 р. Генеральна Асамблея ООН одностайно схвалила ініційовану Україною резолюцію 65/131 „Зміцнення міжнародного співробітництва та координація зусиль у справі вивчення, пом’якшення та мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи”, у якій закликала світове співтовариство продовжувати надавати необхідну ресурсну підтримку Україні та іншим найбільш постраждалим країнам у зусиллях, спрямованих на пом’якшення та мінімізацію наслідків Чорнобильської трагедії, відзначила зусилля Уряду України та міжнародної донорської спільноти, спрямовані на завершення будівництва об’єкту «Укриття» на 4-му енергоблоці ЧАЕС та перетворення її на екологічно безпечну систему. Генеральна Асамблея також привітала рішення про проведення в Україні у квітні 2011 року Міжнародної конференції "Двадцять п'ять років Чорнобильської катастрофи. Безпека майбутнього".

     Новий підхід до проблем Чорнобиля вимагає зосередження фокусу зусиль на питаннях соціально-економічного розвитку, на забезпеченні реальних змін на краще на рівні місцевих громад. Саме в цьому полягає основне завдання проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН Декади відродження та сталого розвитку постраждалих регіонів (2006-2016 рр.).

     Нещодавні трагічні події в Японії вкотре сколихнули світ і змусили в черговий раз переглянути підходи до безпеки атомних електростанцій.

     Сьогодні, через 25 років після техногенної катастрофи, від нас, нинішнього покоління, багато в чому залежить той стан природи і людського буття, який ми залишимо у спадок майбутнім поколінням.

     Урок Чорнобиля – страшний; водночас це – пересторога не лише для України, але для всього людства. Головним його висновком є те, що він не повинен мати повторення.

     Шановні друзі!

     Повідомляємо, що 26 квітня 2011 року в Санкт-Петербурзі відбудуться заходи з відзначення Дня пам’яті загиблих під час радіаційних аварій та катастроф та 25-ої річниці аварії на Чорнобильській АЕС, які проводитимуться в рамках реалізації затвердженого урядовим рішенням Санкт-Петербургу Плану заходів на 2011 рік, і в яких братимуть участь керівники Комітету з питань соціальної політики, Комітету з питань законності, правопорядку та безпеки, адміністрацій Калінінського, Приморського та Кронштадського районів, представники громадських організацій міста.

     Планом заходів, проведення яких заплановано на 26 квітня, зокрема передбачається:

- проведення мітингу та церемонії покладання квітів до пам’ятника „Жертвам радіаційних аварій та катастроф”, що відбудуться о 12 год. у парку ім. академіка А. Д. Сахарова (район перетину проспекту Маршала Блюхера та Піскарьовського проспекту, Калінінський район);

- проведення мітингу та церемонії покладання квітів до пам’ятного знаку „Рубка підводного човна”, що відбудуться о 12 год. у Кронштадті (вул.Флотська, б.1);

- проведення мітингу та церемонії покладання квітів до пам’ятника „Жертвам Чорнобильської катастрофи”, що відбудуться о 14 год. на „Алеї Чорнобильців (вул.Планерна, Приморський район).

     З повагою,

     Генеральний консул України в Санкт-Петербурзі  Н. В. Прокопович